Karl-Theodor von Inama-Sternegg

Inama-Sternegg походив із родини, що мешкала в трентинському Нонсберзі, і був найстаршим сином королівсько-баварського асесора міського суду Johann Nepomuk Inama von Sternegg. Після гімназії в Нойбурзі-на-Дунаї, Амберзі та Мюнхені він від 1860 року вивчав правознавство й державознавство, а також історію в Мюнхенському університеті, де 1865 року на підставі відзначеної премією праці про економічні наслідки Тридцятилітньої війни здобув ступінь доктора політичних наук. Після судової практики й габілітації 1868 року він того ж року перейшов екстраординарним професором до Інсбруцького університету, де 1871 року став ординарним професором політичних наук, а в 1876/77 році обіймав посаду ректора. 1880 року надійшло запрошення на посаду ординарного професора політичної економії до Праги, а через рік він перейшов директором Бюро адміністративної статистики до Відня. Паралельно він викладав почесним професором державознавства у Віденському університеті й керував з 1882 до 1896 року одноосібно, а потім спільно зі своїм учнем Franz von Juraschek Статистичним семінаром. У 1884 році, призначений надвірним радником і президентом цісарсько-королівської Центральної статистичної комісії, він розбудував офіційну статистику цислейтанської половини держави в сучасний адміністративний апарат. Перепис населення 1890 року за його ініціативою був централізовано оброблений Theodor Schäffler за допомогою електричних лічильних машин системи Hollerith-Schäffler, що дістало міжнародний розголос. У науковому плані Inama належав до Історичної школи економіки, проте обстоював у її межах самостійну позицію: він відкидав надмірний індуктивізм молодшого покоління навколо Gustav von Schmoller і захищав цінність дедукції. Його програмою було поєднання статистичного й історичного методу для зображення розвитку суспільних та господарських відносин; тритомна праця «Deutsche Wirtschaftsgeschichte» (Німецька економічна історія) (1879, 1899, 1901) вважається першою спробою всеохопної економічної історії німецькомовного простору. Окрім науки, Inama від 1891 року був довічним членом Палати панів і працював як президент Товариства проти зубожіння й жебрацтва. У 1899 році його було обрано президентом Міжнародного статистичного інституту. Почесні докторати університетів Кракова, Чернівців, Кембриджа й Відня, а також членство у Віденській, Прусській та Леопольдинській академіях підкреслюють його міжнародне визнання. У 1905 році він відійшов від активної служби в замку Ліхтенверт поблизу Брікслегга, де через три роки помер.