Viktor Mataja

Народився 20 липня 1857 року у Відні.[1]

Вивчення права у Віденському університеті (1878–1882) після комерційної освіти.[1]

Захист дисертації на здобуття ступеня доктора права (Dr. iur.) у Віденському університеті 1883 року.[1]

Габілітація з працею про земельну ренту й підприємницький прибуток, поряд з роботою у Віденській торговельній палаті.[1]

Вихід праці «Der Unternehmergewinn» («Підприємницький прибуток», 1884), габілітаційної роботи з теорії граничної корисності.[2]

Вихід новаторської праці, що на основі теорії граничної корисності підготувала ґрунт для сучасної економічної теорії права.[1]

1890 року призначення на посаду екстраординарного професора.[1]

19 вересня 1892 року призначення ординарним професором Інсбрукського університету.[1]

Від 6 листопада 1892 року міністерський радник поза штатом (Ministerialrat extra statum).[1]

Від 1897 року почесний професор Віденського університету.[1]

Перша каденція на посаді міністра торгівлі.[1]

Вихід праці «Die Reklame» («Реклама», 1910), піонерської роботи з науки про рекламу (2-ге вид. 1916, 4-те вид. 1926).[1]

Друга каденція на посаді міністра торгівлі.

Голова Центральної статистичної комісії від 1914 до 1917 року.[1]

Від 22 грудня 1917 до 27 жовтня 1918 року перший міністр соціального забезпечення в урядах Seidler і Hussarek, перший такий міністр у європейській промисловій країні. Наприкінці війни Mataja раніше обіймав посаду міністра торгівлі, а потім міністра без портфеля.[1]

Голова Центральної статистичної комісії від 1919 до 1922 року.[1]

Вихід праці «Entwicklung der Reklame» («Розвиток реклами», 1926), що водночас є 4-м виданням «Die Reklame».[3]

Видання «Lehrbuch der Volkswirtschaftspolitik» («Підручник політики народного господарства»), до якого Mataja долучив також власні розділи.[1]

Помер 19 червня 1934 року у Відні.[1]